Переклад сценаріїв : від А до Я
Аліреза Амері
Кіномистецтво — прекрасне , від екшна на екрані до сюжету , і сценарій грає у цьому , по суті , найважливішу роль .
Сценарій займає особливе місце серед усіх інших складників кінострічки , і його переклад — гостра необхідність у наш час .
Сценарії фільмів для тих , хто вивчає іноземну мову , якраз підходять для того , щоб навчитися правильно використовувати свій словниковий запас у мовленні .
Слова набувають певних значень у контексті візуальних елементів фільму , які відроджуються у лабіринті сцен та операторської роботи .
Натомість переклад сценаріїв — це суміш техніки , творчості , смаку , а також кіномистецтва як законного спадкоємця поезії у сучасному світі , як найстрімкішого у своєму розвитку феномена цивілізації , й іноді як символ слави для цілої нації .
Кіномистецтво — це не мова : це експресія , і тому переклад в ньому потребує особливих зусиль .
Переклад сценаріїв вимагає від перекладача знайти для мов еквіваленти діалогів , описів сцен , ремарок , які дають вказівки акторам , режисерам і художникам - постановникам .
Мета цієї статті — простий огляд важливих моментів у перекладі сценаріїв та спроба усвідомлено розглянути його як спеціалізований жанр перекладу для тих , хто вибирає іти цим нестоптаним шляхом .
Новачки у перекладі можуть задовольнити свою допитливість , читаючи кінематографічні праці , відвідуючи кінофестивалі і переглядаючи різноманітні фільми , а також використовуючи під час перегляду субтитри та виконуючи контрастний аналіз оригінальних сценаріїв і їхніх перекладів .
Дублювання
Дублювання — це процес запису або заміни голосових аудіофайлів у фільмі .
Термін здебільшого використовують , коли мова йде про записи голосів , що не належать акторам на екрані , записані іншою мовою , якою актори не говорять .
Також термін може вживатися на позначення процесу повторного записування реплік із використанням голосу того самого актора , якому ці репліки належать .
Технічний термін для цього процесу — " додаткове записування діалогів " ( ДЗД ) , або " автоматична заміна діалогів " ( АЗД ) .
Дублювання може зазнавати різних видів цензури .
Субтитрування
Субтитрування можна визначити як лінгвістичну практику подання зазвичай внизу екрана друкований текст , призначений для відтворення сказаного ( або показаного в письмовій формі ) в аудіовізуальному продукті .
Цей текст може бути перекладом діалогу іншою мовою або текстовою формою діалогу тією самою мовою , що може містити додаткову інформацію для того , щоб допомогти глядачам із вадами слуху і без слідкувати за діалогом .
Інколи , здебільшого на кінофестивалях , субтитри можуть виводити на окремий екран нижче від головного , що рятує режисера від потреби створювати ще одну копію фільму із субтитрами , аби показати її , можливо , лише один раз .
Субтитри зазвичай передають те , що мається на увазі , замість того , щоб достовірно відображати , як саме це сказали , тобто смисл важливіший за форму ; такого принципу дотримуються навіть з тією метою , щоб просто зняти когнітивне навантаження з очей та свідомості глядача .
В особливих випадках , наприклад , на кінофестивалях , люди добровільно беруться перекладати на ходу .
Для відеоряду , де екран розділений на кілька частин , щоб вміщати кілька різних кадрів , субтитрування здається недоречним .
Типи субтитрування :
1 .
За технічними ознаками :
a . Відкриті ( вмонтовані у відеоряд ; не можна вимкнути ) ;
b . Закриті ( зберігаються у відеофайлі , але не вмонтовані у відеоряд ; можна вимкнути ) , наприклад , pop-up — такі субтитри , де на екрані в один момент може бути лише 1 рядок тексту ( або 2 ) , наступний рядок з'являється після того , як зникає попередній ; roll-up — синхронізовані з відеорядом субтитри , де текст відображається зазвичай у стовпчику із 3 рядків , які постійно прогортуються вниз ; paint-on — субтитри , в яких кожне слово окремо одне за одним з'являється на екрані .
2 .
За лінгвістичними ознаками :
a. іншомовні ;
b . субтитри мовою оригіналу .
Якщо кіностудія або кінодистриб'ютор надали доступ до текстового файлу з діалогами , перший крок — це визначення у фільмі часових меж появи субтитрів , або таймінг , завдання , яке зазвичай виконує спеціаліст із технічною освітою .
Цей процес полягає в тому , щоб записати у текстовий файл з діалогами часові мітки того , коли кожен рядок субтитрів повинен з'явитися і зникнути .
Коли всі часові мітки появи і зникнення субтитрів визначені , можна вирахувати довжину рядків для субтитрів , які повинен написати перекладач .
Залежно від секунд і кадрів , які перекладач має у розпорядженні , рядки субтитрів будуть графічно довшими або коротшими .
У деяких випадках часові межі субтитрів можуть уже бути задані кіностудією або кінодистриб'ютором , які надали доступ до текстового файлу з діалогами , і тоді такий файл називають " мастер - лістом " .
Якщо таймінг уже інший фахівець , це може серйозно обмежити можливості перекладача .
Строге визначення максимуму дозволених символів для субтитрів може не однаково добре підходити для усіх мов , і саме тому , якщо перекладач мав би змогу робити свій власний таймінг , у нього була би більша свобода і можливість більш раціонально використовувати символи , потрібні для кожного рядка субтитрів .
Наступний крок після завершення етапу таймінгу — переклад з однієї мови на іншу , що виконує перекладач .
Останній етап полягає в тому , щоб підігнати довжину рядків субтитрів під кількість доступних символів , приділяючи особливу увагу тому , як у субтитрах подаються синтаксичні структури , і враховуючи переходи між кадрами та сценами .
Людина , відповідальна за цей процес , — це окремий фахівець , якого інколи називають " субтитрувальником " .
У наш час існують ідеї щодо об'єднання усіх цих завдань ( таймінг , переклад і підгонка ) , аби їх виконувала одна людина — перекладач , оскільки вважають , що комбінування цих функцій в одному фахівцеві допоможе зменшити шанси допущення помилок .
Нові розробки у сфері спеціалізованого програмного забезпечення для субтитрування , а також поява в університетських програмах курсів , які систематично формують у студентів навички , необхідні для всіх етапів субтитрування , дозволяють говорити про можливість об'єднання цих різнобічних видів професійної діяльності у найближчому майбутньому .
Репліки героїв можуть бути різного кольору , особливо у фільмах , де є лише два герої .
Про колір субтитрів : у фільмах жанру хоррор , наприклад , субтитри не можуть бути темних кольорів , адже події відбуваються здебільшого вночі .
Потрібно слідкувати за тим , щоб субтитри не закривали важливі візуальні елементи внизу або у кутках кадру .
Риси хорошого фахівця у перекладі сценаріїв
1 )
Він або вона завжди враховує неоднозначність , полісемію , сатиру , іронію , метафори , образність та всі інші риторичні прийоми , які є в арсеналі сценариста .
Іншими словами , перекладач сценаріїв повинен сам у першу чергу бути сценаристом , аби розуміти естетичний механізм авторського стилю , а також йому бажано бути лінгвістом , прагматистом , естетиком та критиком ; адже інакше переклад виглядатиме невмілим , непереконливим та сухим .
Перекладач повинен мати розуміння того , які комбінації фонем та морфем , звуків та слів приносять естетичне задоволення , та бути обізнаним у семіотиці .
2 )
Він або вона має обожнювати кіно , і бути ветераном у відвідуванні кінотеатру , і добре володіти термінологією та жаргоном у галузі кінематографії ( наприклад , дальній / заявочний план , нахил , операторський кран , закадровий голос , " за кадром " , swish pan ( вид панорамування ) , перебивка , великий план тощо ) , бути обізнаним у проблемах режисерської роботи , монтажу , роботи художника - постановника ( вибір об'єктивів , мізансцена , освітлення , звукові ефекти , декорації , грим , саундтрек ) , знати історію кінематографу , нові тренди , зірок , назви та роки прем'єр фільмів , різноманітні жанри фільмів ( наприклад , комедія , мелодрама , хоррор , трилер , екшн , класичний кінематограф , мюзикл , фільм - нуар , документальний фільм , вестерн , неореалізм , експресіонізм , нова хвиля тощо ) .
Коротше кажучи , перекладач сценаріїв повинен знати світ кінематографу від А до Я , від Голлівуду до Боллівуду .
3 )
Він або вона має бути в курсі останніх світових трендів і бути добре освіченим , аби мати змогу краще відчувати плин сюжету у сценарії .
Перекладачеві не можна відступати від сценарію , який йому довірили ; отже , він або вона повинен бути найперебірливішим та найприскіпливішим серед усіх перекладачів .
На жаль , багато перекладів , що з'являються в індустрії останнім часом , є суто результатом примхи , поспіху , бажання отримати славу та дилетантизму , над яким не було встановлено керівництва .
4 )
Він або вона має брати до уваги усі денотативні та конотативні значення мовних одиниць та випадки використання спеціальної лексики ( наприклад , літературні форми , архаїзми , евфемізми , зневажливі форми , сленг , мовні табу , офіційний стиль , розмовний стиль тощо ) .
Отож , перекладач повинен мати велику кількість словників різних типів .
Навіть якщо значення слова або словосполучення здається відомим , усе одно , перевіривши це значення ще раз про всяк випадок , ви відкриєте щось нове .
5 )
Йому або їй слід переглянути фільм , який необхідно перекласти , хоча б двічі : один початковий перегляд перед тим , як розпочати переклад , аби ознайомитися із загальною картиною , й один фінальний перегляд , аби поправити в деяких місцях остаточну версію перекладу .
Але як би там не було , квапливе перемотування на окремі моменти та скрупульозний перегляд проблемних сцен та послідовностей сцен у фільмі посеред процесу перекладу дуже рекомендований .
Перекладач , якому якимось чином обмежують доступ до матеріалу , гарантовано врешті видасть дивний або навіть сміховинний переклад .
Як перекладач сценаріїв він або вона мусить бути пильним фахівцем , який полегшує роботу монтажиста , субтитрувальника та акторів озвучування .
http:/translationjournal.net/journal/42screenplay.htm
