" Чи гарно тобі ведеться у Нью-Йорку , Джиммі ?"
" Незле .
Я маю посаду в одному з міських департаментів .
Ну ж бо , Бобе ; Я тут знаю одне місце , прогуляймося до нього , це буде гарна довга розмова про старі часи " .
Двоє чоловіків піднімалися вулицею , рука в руці .
Чоловік із Заходу , його его потішене його успіхом , розпочав викладати історію своєї кар'єри .
Інший , закутаний у плащ , слухав його з інтересом .
На кутку стояла аптека , виблискуючи електричними вогнями
Коли вони підійшли до цього видовища , одночасно розвернулися , щоб поглянути одне одному в обличчя .
Чоловік із Заходу раптом зупинився і відпустив руку .
" Ти не Джиммі Велз , — сказав він .
— Двадцять років — тривалий час , та не досить тривалий , щоб змінити римський ніс на кирпатий " .
