Трагічна історія гуцула " Як Юра Шикманюк брів Черемош ” Івана Франка вражає майстерністю подання теми переходу із одного світу в інший , із реального у цілком містичний або фантастичний .
Отож , у творі можна виділити дві смислові частини .
Історія того , як Юра Шикманюк став годованцем шинкаря Мошка і як цей визискувач обманув гуцула , загарбав його маєток , це , власне , становить передісторію , викладену в формі спогадів , підготовку до того кульмінаційного моменту , яким є перехід Юри через Черемош , аби зарубати Мошка .
Перехід цей надзвичайно ускладнений змаганням двох демонів — Чорного й Білого ( символів Добра і Зла ) , що намагаються вплинути на Юру .
Тут зображений один із перших , та й , мабуть , найбільш ключових поворотних моментів .
Та загалом в оповіданні їх чимало .
Що далі розвивається сюжет , то помітніше стає , що обидві сторони у творі стають спільниками , логічними продовженнями одне одного .
Наприклад , смерть Мошка виступає не злом , а добром : “ Коли він згасне зараз , то й міра зла та зопсуття , причиненого ним усьому околу , буде менша ” .
Крім цього , ми спостерігаємо раптове духовне переродження Мошка , що залишає його живим й не дає Юрі здійснити права на помсту .
Дане вчення про двох ангелів показує нам , що людина завжди самостійно обирає собі шлях у цьому житті , Господь дає нам вибір способу буття , людина ніколи не є пасивною іграшкою в руках , а , навпаки , самостійно починає власну гру .
