Ми проводимо вдома , думаю , половину свого життя .
Більшу частину цього часу — уві сні , проте оселя відіграє важливу роль для нашої самоідентифікації та почуття комфорту .
Відразу варто сказати , що люди різні , тому вибір між життям у окремому будику чи в квартирі теж індивідуальний .
Народившись у місті , в багатоквартирному панельному мурашнику , я досі надаю перевагу життю в квартирі .
Воно має низку переваг : це безпека , мінімум хатньої роботи та можливість жити в місті .
Перша ніч в окремому будинку під час поїздки до бабусі завжди лякає — що це шуршить за вікном ? Може , хтось ходить двором ? Якщо сюди проберуться злодії , сусіди можуть навіть не почути !
У квартирі з сусідами поруч почуваєшся безпечніше .
Другий аргумент за квартиру — це хатня робота .
Будинок потребує більше догляду та прибирання , які люблять лише дуже дивні люди .
Лагодити дах , сапати бур'яни на клумбі , нести відповідальність за стан фасаду — простіше жити в квартирі .
І , нарешті , можливість жити у місті майже завжди означає життя в квартирі .
Окремий будинок це або дорого , або за містом .
Жодне особисте барбекю й гамак у дворі не варті маринування в транспорті по дорозі та з роботи .
Квартира має і недоліки : відсутність свого подвір'я та , можливо , тонкі стіни .
Проте це і ком'юніті мешканців , і можливість ефективніше організувати побут , це дешевше та достатньо для невеликих родин .
Підозрюю , жителі приватних будинків думають зовсім інакше .
