21 століття , а особливо кінець першої та початок другої декади , можна охарактеризувати тим , що роботи виконують значний відсоток роботи , яку раніше виконували люди .
Змінились технології та змінилась психологія людей : тепер вони автоматизують навіть те , що , здавалося б , автоматизувати не можна , щоб економити дорогоцінний час та ресурси .
Сервісна робототехніка — це клас роботів із різноманітними конструктивними рішеннями і принципами реалізації системи управління , що динамічно розвивається .
Згідно з класифікацією Міжнародної федерації робототехніки , сервісні роботи призначені для виконання корисних для людини задач у професійному та побутовому аспектах .
Ми оточені сервісною робототехнікою настільки , що домогосподарки тепер не миють підлогу , а вмикають робота - пилолоса , а сучасні діти віком 5 - 6 років уже відвідують заняття на дитячих курсах із робототехніки .
Надзвичайно популярними є рóботи , які виконують свою роботу автономно — без втручання людини .
Такі рóботи можуть виконувати свою роботу навіть у невизначених динамічних обставинах — у цьому полягає їхня “ інтелектуальність ” .
З'являється проблема розвитку технологій усного діалогу між людиною та машиною .
У світі уже представлена велика кількість систем , які демонструють інтелектуальне розуміння природної мови .
Яскравими системами - представниками технологій усного діалогу є такі голосові помічники , як Siri ( Apple ) , Алекса ( Amazon ) , Cortana ( Microsoft ) , Аліса ( Яндекс ) .
Науково - фантастичні фільми прогнозують таке майбутнє , що системи усного діалогу будуть у нас настільки інтелектуально довершеними , що будуть замінятимуть спілкування з людиною .
Але реальний стан технологій усного діалогу говорить нам про те , що до такого майбутнього ще далеко , а це значить , що є над чим працювати .
Унікальним є робот , створений у Міжнародному науково - навчальному центрі інформаційних технологій та систем Національної академії наук України та Міністерства освіти та науки України , — лабораторний двоколісний in-door мобільний робот ERIC ( Evolution Robotics & International Center ) , зібраний з елементів робототехнічного конструкторського набору розробки Evolution Robotics ( США ) .
Робота , пов'язана з ERIC’ом , яку провели українські науковці , присвячена одній із задач візуальної навігації мобільного рóбота .
У роботі представлено практичний підхід до реалізації автономного виконання рóбота — завдання стеження за рухомі об'єкти за результатами його розпізнавання поточного зображення бортової камери .
На думку науковців , що створили рóбота , їм вдалося реалізувати ідею інтелектуального управління : подібно людині , система в різних ситуаціях , у тому числі позаштатних , приймає " розумне " рішення .
Робот сприймає голосові команди .
Завдання йому можна задавати як безпосередньо ( у мікрофон ) , так у дистанційному режимі — через Інтернет .
Він виконує велику кількість завдань .
Наприклад , аналізує ситуацію в режимі реального часу , відтворюючи при цьому просторову картину .
Якщо виникає якась позаштатна ситуація , наприклад , звук , що відрізняється від акустичного фону , робот попрямує на джерело шуму і покаже його камерою .
Коли ERIC отримує команду , яка може з багатьох причин здаватись йому недостатньо детермінованою ( некоректно поставлене завдання чи запитання , з’явились перепони на його шляху для виконання задачі тощо ) , він починає задавати уточнювальні питання для того , щоб заповнити всі незаповнені необхідні слоти смислів та розпочати виконання завдання .
Прикладні задачі такого рóбота досить великі .
Він може виконувати функції нагляду за приміщеннями ( як система відеоспостереження ) , мобільного електронного секретаря , чергового в нічні зміни , а також домашнього помічника .
Наразі розробку використовують в освітніх цілях в Академії наук України .
