— Це не справжній бобер , а польський , — казав машиніст , — справжні бобри не бувають такими .
По всій шапці , якщо бажаєте знати , то ціна їй — п'ять копійок !
— Розумієте ви багато ... — образився кондуктор , — п'ять копійок !
А ми зараз спитаємо купця .
Пане Малахін , — звертається він до старого , — як по-вашому : польський це бобер чи справжній ?
Старий Малахін взяв у руки шапку з видом того , хто розумівся на своїй справі , обмацав хутро , понюхав , подув , і на суворому обличчі раптом з'явилась зневажлива посмішка .
— Це польська ! — сказав він задоволено , — польська вона .
Почалась суперечка , кондуктор доводив , що на шапці бобер справжній , а машиніст із Малахіним намагались переконати його в протилежному .
Під час цієї суперечки старий раптом згадав , для чого він сюди прийшов .
— Бобер бобром , шапка шапкою , а потяг стоїть , панове ! — сказав він . — Що ж ? Кого чекаємо ?
Поїхали !
