Мовчать та люблять усамітнення тільки дуже горді люди , — продовжувала Нюта , відсмикуючи руку від скроні .
— Ви гордій , Володю .
Чому ви дивитесь спідлоба ?
Дозвольте мені дивитися прямо в обличчя !
Та ну ж , тюлень !
Володя вирішив заговорити .
Бажаючи посміхнутись , він засмикав нижньою губою , замиготів очима і знову потягнув руку до скроні .
— Я ... я кохаю вас ! — проговорив він .
Нюта здивовано підняла брови і засміялась .
— Що чую я ?! — заспівала вона , як співають оперні співачки , коли чують що - небудь жахливе .
— Як ?
Що ви сказали ?
Повторіть , повторіть ...
— Я ... я кохаю вас ! — потворив Володя .
І вже без будь-якої участі своєї волі , нічого не розуміючи і не міркуючи , він зробив пів кроку до Нюти і взяв її за руку вище зап'ястя .
В очах його скаламутились і виступили сльози , весь світ обернувся в один великий волохатий рушник , від якого пахло купальнею .
