— Пане міський голово , — кажу . — Я не звичайний віруючий послідовник С . К . Лаіуса .
Я ніколи не навчався у медичному коледжі , кажу , - Я лиш підійшов як звичайна людина подивитись , чи можу бути чимось корисний .
— Дуже вдячний вам , — відповідає він .
— Пане лікарю Вау-ху , це мій племінник , пан Біддл .
Він намагався полегшити моє нездужання , але невдало .
О Господи !
Оххх ...! він відключається .
Я киваю головою пану Біддлу , присідаю на край ліжка й перевіряю його пульс .
— Дозвольте перевірити вашу печію , чи той , вашого язика , — кажу я .
Потім я піднімаю його віки й зазираю в зіниці очей .
— Відколи ви хворієте ? — запитав я .
