— Мені набридло шахраювати , — безрадісно сказав він .
— Ніхто , крім дурня б і уваги не звернув на ці папери зараз .
Але ти завжди був дурнем , Джиме .
Я залишу тебе наодинці із твоєю долею .
Він узяв свої речі , забрався на вагонетку для пошти , нервово протер окуляри і зник у хмарі пилу .
Після того , як я помив посуд і змінив траву своєму коню , я перейшов дрібну річку і трохи пройшовся крізь кедри і пригальмував біля верхівки пагорба , що був схожим на сідло .
Це був надзвичайний день червня .
У житті не бачив стільки пташок , метеликів , бабок , коників та подібних чудовиськ із крилами та жалом .
