— У них , хлопче , віспа .
Повернувшись до себе в палату , Павка сів на ліжко і став чекати лікаря , щоб іти з ним ловити чижів або поїхати на ярмарок .
Але лікар не з'являвся .
У дверях сусідньої палати ненадовго промайнув фельдшер .
Він нахилився до хворого , у якого на голові лежав мішок з льодом , і крикнув :
— Михайле !
Сплячий Михайло навіть не поворухнувся .
Фельдшер махнув рукою і пішов .
В очікуванні лікаря Павло оглядав свого похилого віку сусіда .
Старий не перестаючи кашляв і плював у кухоль ; кашель у нього був протяжний , скрипучий .
Павлу сподобалася одна особливість старого : коли він , кашляв , то вдихав у себе повітря , у грудях його щось свистіло і співало на різні голоси .
— Діду , що це в тебе свистить ? — запитав Павка .
Старий нічого не відповів .
Павка почекав трохи і запитав :
