Приїхав він до Москви вечірнім поїздом .
Поки артільник ходив за його багажем , він встиг випити в буфеті дві пляшки пива ...
Від пива він став дуже добрим , так що , коли візник віз його з вокзалу на Пресні , він весь час бурмотів :
— Ти , візнику , хороший візник ...
Я люблю російських людей !
..
Ти росіянин , і моя дружина росіянка , і я росіянин ...
Мій батько німець , а я російська людина ...
Я бажаю битися з Німеччиною ...
Як він і мріяв , двері відчинила йому кухарка Марія .
— І ти росіянин , і я росіянин ... — бурмотів він , віддаючи Марії багаж .
— Усі ми російські люди і маємо російські мови ...
А де Наташа ?
— Вона спить .
— Ну , не буди її ...
Тсс ...
Я сам розбуджу ...
Я бажаю її налякати і зробити сюрприз ...
Тсс !
Сонна Марія взяла багаж і пішла в кухню .
