" Я була поганою дівчинкою , Сьюді , — сказала Джонсі .
— Щось змусило той останній листок залишитись там і показати мені , наскільки слабкою я була .
Воліти померти — це гріх .
Чи не могла б ти тепер принести мені трохи супу і молока з дещицею портвейну , і — ні ; принеси мені спершу люстерко , а потім уклади подушки біля мене , і я сяду та буду спостерігати , як ти готуєш " .
За годину вона сказала :
" Сьюді , я сподіваюсь одного дня намалювати залив Неаполя " .
Доктор прийшов удень , і Сью вийшла до холу вслід за ним .
" Шанси рівні , — мовив лікар , беручи тендітні тремтячі руки Сью до своїх .
— Ви переможете з добрим лікуванням .
А зараз мені потрібно розглянути інший випадок , униз по сходах від вас .
Берман його звуть — якийсь артист .
Також пневмонія .
Він старий , слабкий чоловік і напад дуже важкий .
Безнадійний випадок , але він лягає до госпіталю на днях , щоб почуватися більш комфортніше .
