« Ану його все , до біса ! » — думав він .
Він встав з ліжка об одинадцятій годині .
Причісуючись перед дзеркалом і дивлячись на своє негарне , бліде від безсонної ночі обличчя , він подумав :
« Абсолютно вірно ...
Гидке каченя » .
Коли маман побачила його й жахнулася , що він не на екзамені , Володя сказав :
— Я проспав , маман ...
Але ви не непокойтеся , я покажу медичне посвідчення .
Мадам Шуміхіна та Нюта прокинулися о першій годині .
Володя чув , як мадам Шуміхіна прокинулася і зі звоном відкрила вікно в себе , як на її грубий голос відповіла Нюта гуркотливим сміхом .
Він бачив , як відкрилися двері , а з вітальні потягнулася гурба племінниць та нахлібниць ( у натовпі останніх була й маман ) , як замількало вмите , усміхнене обличчя Нюти , а поруч із її обличчям чорні брови й борода архітектора , що тільки що приїхав .
