Маргарита посміхнулась і зробила спробу відідвинути від себе стакан .
— Сміливо пийте , — сказав Воланд , і Маргарита одразу взяла стакан в руки .
— Гелло , сідай , приказав Воланд і пояснив Маргариті : — Ніч із повним місяцем — святкова ніч , і я вечеряю в тісній компанії наближених і слуг .
Так , як ви почуваєте себе ?
Як пройшов цей виснажливий бал ?
— Приголомшливо ! — затріщав Коровйов , — усі зачаровані , закохані , подавлені , стільки такту , стільки вміння , чарівності і шарму !
Воланд мовчки підняв і чокнувся з Маргаритою .
Маргарита покірно випила , думаючи , що тут же їй і буде кінець від спирту .
Але нічого поганого не відбулось .
Живе тепло потекло по її животу , щось м'яко стукнуло в потилицю , повернулись сили , ніби вона встала після довгого освіжаючого сну , окрім того , відчула вовчий голод .
І при згадці про те , що вона не їла нічого з учорашнього ранку , він ще більше розігрався .
Вона стала жадно ковтати ікру .
