Подрімавши трохи , Іван новий хитро спитав у старого Івана :
— Так хто ж я такий у цьому випадку ?
— Дурень ! — чітко сказав десь бас , що не належав жодному з Іванів та був надзвичайно схожий на бас консультанта .
Іван , чомусь не образившись на слово " дурень " , але навіть приємно здивувавшись йому , посміхнувся і в півсні затих .
Сон крався до Івана , і вже привиділася йому пальма на слоновій нозі та кіт пройшов повз — не страшний , а веселий , та , словом , ось-ось накриє сон Івана , як раптом решітка беззвучно поїхала в сторону , і на балконі виникла таємнича фігура , що ховалася від місячного сяйва , і погрозила Івану пальцем .
Іван без жодного переляку припіднявся на ліжку та побачив , що на балконі є чоловік .
І цей чоловік , притискаючи палець до губ , прошепотів :
