Варенуха , не відводячи погляду від телеграми , поставив кривий розчерк в у зошиті , і жінка щезла .
— Ти ж із ним на початку дванадцятої розмовляв по телефону ? — збентежено заговорив адміністратор .
— Та смішно таке казати ! — пронизливо закричав Римський , — розмовляв чи ні , але не може він зараз бути в Ялті !
Це просто смішно !
— Він п‘яний ... — сказав Варенуха .
— Хто п‘яний ? — запитав Римський , і обидва знову витріщилися одне на одного .
У тому , що телеграфував із Ялти якийсь самозванець або божевільний , сумнівів не було ; але от що було дивно : звідки ж ялтинський містифікатор знає Воланда , який лише вчора приїхав у Москву ?
Звідки він знає про зв‘язок Лиходєєва та Воланда ?
— « Гіпнозом ... » , — все повторював Варенуха слово із телеграми , — звідки ж йому відомо про Воланда ? — він покліпав очима і раптом впевнено заголосив : — Та ж ні , нісенітниця , нісенітниця , нісенітниця !
