Він не намагався заснути , а сидів на ліжку , обійнявши руками коліна , і думав .
Думка про екзамен була йому огидна .
Він вже вирішив , що його виключать і що у цьому виключенні немає нічого жахливого .
Навпаки , все дуже добре , навіть дуже .
Завтра він буде вільним , наче птах , одягне партикулярну сукню , буде палити явно , їздити сюди і доглядати за Нютою , коли завгодно ; і вже він буде не гімназистом , а " молодим чоловіком " .
А інше , що називається кар'єрою і майбутнім , так зрозуміло :
Володя вступить до однорічників , у телеграфісти , нарешті , в аптеку , де дослужиться до провізора ... хіба мало посад ?
Пройшла година - друга , а він усе сидів та думав ...
О третій годині , коли вже світало , двері обережно скрипнули і до кімнати увійшла maman .
— Ти не спиш ? — запитала вона , позіхаючи .
— Спи , спи , я на хвилинку ...
Я лише краплі візьму ...
