Водію , до Калузьких воріт !
У Калужці живе ваш кум , мануфактур - порадник Дятлов .
Він хватає вас до обіймів і тягне вас прямо до закусочного столу .
За все життя образиш !
Не вип'єш — не відпущу !
Сережка , зайкрий - но двері на ключ !
Робити нічого , ви згнітивши серце п'єте .
Кум приходить до захваті !
一 Ну , дякую ! – каже він .
– За те , що ти гарна людина , давай ще раз вип'ємо .
Ні-ні-ні !
Образиш !
І не відпущу !
Треба пити другу .
– Дякую , друже ! – захоплюється кум .
– За те , що ти мене не забув , ще треба випити !
І так далі ....
Випите у кума діє на вас так цілюще , що при наступному візиті ( Сокольницький гай[ 11 ] , будинок Кюрдюкової ) ви господарку приймаєте за покоївку , а покоївці довго і гаряче тиснете руку ....
