Арештант тим часом продовжив свою промову , але секретар нічого більше не записував , лише , витягнувши шию , як гусь , намагався не вимовити ні слова .
— Ну ось все і закінчилось , — говорив арештант , дивлячись на Пилата , — і я неймовірно цьому радий .
Я б порадив тобі , ігемоне , залишити на деякий час палац і піти прогулятись пішки десь в околицях , ну хоча б в садах на Елеонській горі .
Гроза почнеться , — арештант повернувся , зажмурився від сонця , — пізніше , ближче до вечора .
Прогулянка принесла б тобі велику користь , а я із задоволенням супроводжував би тебе .
Мені в голову прийшли якісь нові думки , що могло б , підозрюю , здатись тобі цікавим , і я із захватом поділився б цим з тобою , тим паче , що ти справляєш враження дуже розумної людини .
Секретар смертельно зблід і упустив свиток на підлогу
