Азазелло допоміг буфетчику піднятися , надав інше сидіння .
Наповненим горем голосом буфетчик відмовився від пропозиції господаря зняти штани та просушити їх перед вогнем та , відчуваючи себе геть незручно в мокрій спідній білизні та сукні , сів на іншу лавку з предсторогою .
— Я люблю сидіти низько , - — промовив артист , — з низького не так небезпечно падати .
Так , тож ми зупинились на осетрині ?
Любчику мій !
Свіжість , свіжість і свіжість — ось що має бути девізом будь-якого буфетчика .
Так ось , не бажаєте скуштувати ...
Тут у багровому світлі від каміну блиснула перед буфетчиком шпага , і Азазелло виклав на золоту тарілку шматок м'яса , що шкварчав , полив його лимонним соком та подав буфетчику золоту двозубу виделку .
— Вельмишановний .... я ...
— Ні , ні , спробуйте !
Буфетчик з поваги поклав шматочок до рота та одразу зрозумів , що жує справді щось свіже і , головне , неймовірно смачне .
Однак , прожовуючи духмяне , соковите м'ясо , буфетчик ледве не вдавився та не впав повторно .
Із сусідньої кімнати вилетів великий темний птах та тихенько зачепив крилом лисину буфетчика .
Сівши на камінну полицю поруч із годинником , птаха виявилась совою .
" Господи - боже мій ! — подумав нервовий , як усі буфетчики , Андрєй Фокич , — оце так квартирка ! "
