Тут гість і послав свій особливий погляд на щоку прокуратора .
Але той жалісливими очима дивився вдаль , відразливо зморщившись і споглядаючи частину міста , що лежала у нього біля ніг і згасала в надвечір‘ї .
Погас і погляд гостя , і повіки його опустились .
— Треба думати , що Вар - равван став тепер безпечний , як ягня , — заговорив гість і зморшки появились на круглому личку .
– Йому незручно бунтувати тепер ..
— Занадто знаменитий ? — спитав Пилат , посміхнувшись .
— Прокуратор , як завжди , тонко розуміє питання !
— Але , в усякому випадку , – із запалом помітив прокуратор , і тонкий , довгий палець із чорним каменем персня піднявся вверх , – треба буде ...
— О , прокуратор може бути впевнений у тому , що поки я в Іудеї , Вар не зробить ані кроку без того , щоб за ним не йшли по п‘ятках .
— Тепер я спокійний , як , в принципі і завжди , коли ви тут .
