— Будь ласка , — погоджується оберкондуктор .
— Ось і відмінно ! — радіє начальник станції .
— У такому випадку вам нічого тут чекати , зараз і їдьте !
Я вас зараз і відправлю !
Відмінно !
Він робить Малахіну під козирек та , читаючи на шляху балки , біжить до себе .
Старик дуже задоволений розмовою ; він усміхається й оглядає всю залу , нібито розшукуючи : чи є тут щось приємне ?
— А ми все ж таки вип'ємо , — говорить він , беручи оберкондуктора під руку .
— Нібито ще рано пити .
— Ні , ви ж дозвольте мені вас пригостити з люб'язності .
Обидва йдуть до буфету .
Випивши , оберкондуктор довго вибирає , чим би закусити .
Цей чоловік похилого віку , дуже повний , з полиняним , пухким обличчям .
Повнота в нього неприємна , обрюзгла , з жовтизною , що буває у людей , які багато п'ють та сплять не вчасно .
