Наступні двері мали на собі короткий , але вже зовсім незрозумілий напис : « Перелигино » .
Потім у випадкового відвідувача Грибоєдова від написів , що майоріли на тітчиних горіхових стінах на кшталт « Запис по черзі на папір у Покльовкіної » , « Каса » , « Особисті розрахунки скетчистів » , починали розбігатися очі .
Прорізавши довгу чергу , що починалася вже внизу у швейцара , можна було побачити напис на дверях , у які щосекундно ломився народ « Квартирне питання » .
За « Квартирним питанням » відкривався розкішний плакат , на якому була зображена скеля , а її гребенем їхав вершник у бурці із гвинтівкою за плечем .
Трохи нижче 一 пальми і балкон , на балконі 一 юнак із хохолком , що сидить і дивиться кудись вверх надзвичайними очима , готовими до бою , і він тримав у руках перо , що пише самостійно .
Підпис « Повна творча відпустка від двох тижнів ( оповідання - новела ) до року ( роман , трилогія ) .
Ялта , Сууу- Су , Борове , Цихідзирі , Махінджаурі , Ленінград ( Зимовий палац ) » .
Біля цих дверей також була черга , але не надмірна , десь на сто п‘ятдесят осіб .
