Проте довше затримуватися в передній було незручно , і Стьопа тут же склав план : усіма мірами приховати свою незвичайну забудькуватість , а зараз першим боргом хитро випитати в іноземця , що він , власне , намірений сьогодні показувати у ввіреному Стьопі Вар'єте ?
Тут Стьопа повернувся від апарату і в дзеркалі , що вміщалося в передній , яке давно не витирала лінива Груня , чітко побачив якогось дивного суб'єкта — довгого , як жердина , і в пенсне ( ах , якби тут був Іван Миколайович !
Він би впізнав цього суб'єкта відразу ! ) .
А той відобразився і відразу зник .
Стьопа у тривозі глибше заглянув у передню , і вдруге його гойдануло , бо у дзеркалі пройшов величезний чорний кіт та також зник .
У Стьопи обірвалося серце , він похитнувся .
" Що ж це таке ? - подумав він , - чи не схожу я з глузду ?
Звідки ж ці відображення ? ! " - він заглянув у передню та злякано закричав :
