Але повернулась вона набагато раніше , перед обідом , коли стара вже сиділа у себе в спальні на сундуці , і , дрімаючи , придумувала , що б такого посмажити на вечерю для свого зятя .
Донька , увійшовши в її кімнату бліда та засмучена , не сказала ані слова , не знімаючи капелюх , опустилась на ліжко та притулилась головою до подушки .
— Та що з тобою ? — здивувалась стара .
— Чому так швидко ?
Олексій Степанович де ?
Надія Филипівна підняла голову і сухими , благаючими очима подивилась на матір .
— Він бреше нам , мамо ! — промовила вона .
— Та що ти , Господь з тобою ! — злякалась стара , і з її голови сповз чепчик .
— Хто стане нам з тобою брехати ?
Змилуйся , Господи !
— Він бреше нам , мамо ! — повторила донька , і підборіддя в неї задрижало .
— Звідки ти взяла ? — гукнула стара , збліднувши .
— Наша квартира зачинена .
Двірник говорить , що за ці 5 днів Олексій жодного разу додому не приходив .
Він не вдома живе !
Не вдома !
Не вдома !
