Тут прокуратор встав зі свого крісла , сжав голову руками і на жовтуватому його поголеному обличчі з'явився жах .
Але він в той самий час його подавив його своїм зусиллям та опустився у крісло .
Арештант у той самий час продовжував свою розмову , але секретар нічого більше не записував , а тільки , витягнувши шию , як гусак , намагався не сказати жодного слова .
Нарешті все скінчилось , — казав арештований , доброзичливо споглядаючи на Пилата , - і я надзвичайно цьому радий .
Я радив би тобі , ігемоне , залишити на деякий час дворець та погуляти де-небудь у поруч , ну , хоча б у садах на Елеонькій горі .
Гроза почнеться , - арештант повернувся , примружив очі на сонці , - пізніше , ближче до вечора .
Мені пришли у голову деякі думки , які б могли , гадаю , здатися тобі цікавими , я з задоволенням поділився ними з тобою , тим більше , ти справляєш враження дуже розумної людини .
