— Ну , а ти як ?
На платню , чи що ? — запитав він .
— Яке за платню !
За порятунок душі їздимо , світ послав ...
— Так задарма і їздиш ?
— А хто ж буде платити ?
Не з власного полювання їжу , світ послав , але ж світ за мене і хліб прибере , і жито посіє , і повинності справить ...
Стало бути , не задурно !
— А живеш чим ?
— Христа ради .
— Мерінок - то у тебе мирський ?
— Мирський ...
— Та - ак , братику ти мій ...
Покурить в тебе немає ?
— Не палю , хлопче .
— А якщо у тебе кінь здохне , що тоді робити станеш ?
На чому поїдеш ?
— Навіщо йому дохнути ?
Не треба вмирати ...
— Ну , а якщо ... розбійники на тебе нападуть ?
І балакучий Кузьма запитав ще : куди подінуться гроші і кінь , якщо сам Єфрем помре ? Куди народ буде класти монету , якщо чашка раптом виявиться повною ?
що , якщо у чашки дно провалиться , і т . п .
А Єфрем , не встигаючи відповідати , тільки віддувався і здивовано поглядав на свого супутника .
