Пролунав тьмяний хворий голос :
– Ім’я ?
– Моє ? – квапливо відізвався заарештований , усім нутром виражаючи готовність відповідати толково , не викликати більше гніву .
Прокуратор сказав неголосно :
— Моє — мені відоме .
Не прикидайся дурнішим , ніж ти є .
Твоє .
– Ієшуа , – поспіхом відповів арештант .
– Прізвисько є ?
– Ґа - Ноцрі .
– Звідкіля родом ?
– З міста Гамали , – відповів арештант , головою показуючи , що там , десь далеко , направо від нього , на півночі , є місто Гамала .
– Якої ти крові ?
– Я точно не знаю , – жваво відповів заарештований , – я не пам’ятаю своїх батьків .
Мені казали , що мій батько був сирійцем ...
– Де ти постійно проживаєш ?
– В мене немає постійного житла , – соромливо відповів арештант , – я мандрую містами .
– Можна було висловитися коротше , одним словом — бродяга , – сказав прокуратор і спитав : – Рідні є ?
– Немає нікого .
Я один в світі .
– Чи навчений грамоти ?
