Евері Найт сидів занурений у свої думки певний час.
Нарешті він задоволено поглянув угору.
"Док, — сказав він — у мене це є.
Вягайте свого шляпу і ходімо.
Я гарантую, що за пів години ви будете стояти перед Шемрок Джолнс".
Ми з Евері Найтом сіли в таксі.
Я не чув, які вказівки той давав водієві, проте машина хутко рушила Бродвеєм, різко повернула на П'яту авеню і знову продовжила їхати на північ.
Моє серце швидко билось, поки я був у товаристві цього дивовижного та здібного вбивці, чиї аналітичний геній та виняткова впевненість у собі підштовхнули його дати мені величезну обіцянку — показати мені вбивцю та нью-йоркського детектива, який його шукав, одночасно.
Я досі не міг повірити, що це можливо.
