Шок
На дачі ми в основному жили вчотирьох: дві бабусі й дві онуки.
Зазвичай, коли ми сідали обідати на веранді, одна з бабусь розповідала невигадану історію з життя, іноді прикрашаючи свій опус.
І ось одного разу бабуся розповідала про те, як заблукала у незнайомому лісі, як доволі довго шукала дорогу і кінець-кінцем вийшла з лісу, знайшовши колію, якою їздили вози.
Онучки були в шоці.
Вони не розуміли, чому не можна було зателефонувати і викликати допомогу.
— Як це?
Не було мобілок?
А як же ви жили?
Це ж неможливо!
Тоді ж вони дізналися, що й стаціонарні телефони мала не кожна сім'я.
Здивуванню не було меж ...
