Хто гірший для втрати таких речей, як ось ці?
Гадаю, не померлий". "Ні, таки точно", —сказала місіс Ділбер, сміючись.
"Якщо він хотів залишити їх собі по смерті, старий поганець,— продовжувала жінка — чому він не був собою за життя?
Якби він був, хтось би доглянув його, коли він зустрів Смерть, замість того, щоб, задихаючись, промовляти свої останні слова на самоті".
"Найсправдешніша правда, — сказала місіс Ділбер.
— Це його кара".
"Якби ж то вона була суворіша, — відповіла жінка, — і мала ж би бути, будь певна, якби ж я змогла докласти рук до чогось іншого.
Розкрий вузлик, старий Джо, і дай оцінити його.
Говори прямо".
