Увімкнувши режим “наївного глядача” та детально розглянувши ікону, побачимо в центрі композиції молоду жінку з розпущеним волоссям та з короною на голові.
У правій руці вона тримає хрест, а ліва повернута долонею до глядача.
Довга зелена сукня центральної фігури вкрита червоною накидкою.
Жінку оточують в рази зменшені будівлі та різні сюжети, зв’язок між якими встановити досить складно.
Спільним елементами цих зображень є людина з жовтим колом за головою.
Події в сценах мають агресивний характер та зображують мучення людини.
Переважають три кольори: червоний, зелений та жовтий.
Найважливіше значення має композиція ікони і прочитання змісту її клейм, що, неначе вінок слави, огортають центральний образ і презентують епізоди з життя святої Параскеви.
Тому в першу чергу, слід ознайомитись із її житієм.
Параскева народилася в п’ятницю, про що нам свідчить її грецьке ім’я.
Дівчина допомагала бідним, дала обітницю безшлюбності, проповідувала ідеї Христа жителям Іконії.
Одного разу римський намісник відвідував місто для суду над християнами, і був вражений красою дівчини, і почав благати її відректися від учень Біблії.
Проте Параскева назвала себе “Христовою нареченою”, за що її прив’язали до дерева і “стругали” ребра залізними кігтями.
Вкриту страшними ранами, дівчину кинули у в'язницю, куди вночі до неї прийшов ангел і відновив її сили.
Намісник, побачивши сповнену життям Параскеву, наказав палити свічки об її тіло.
Та раптом з’явився ангел і запалив всюди великий вогонь.
Наляканий намісник відсік мечем голову дівчини, проте її душа відійшла до нареченого, таким чином, отримавши спокій за земні страждання.
Загалом, святих мучениць достатньо рідко зображували в українській сакральній традиції, не дивлячись на це, образ Параскеви П’ятниці був одним із найпопулярніших в іконописі.
Перш за все, про мучеництво Святої свідчить шестикінечний хрест у правій руці, що символізує вічне життя через жертвенну смерть за ідеї Христа.
Параскеву зображують одягненою в традиційний червоний мафорій - колір жертовності, страждань і Божої любові.
Цікавим елементом є корона — символ Божої величі та найвищого ступеня існування.
Крім того, корона є знаком небесної слави «нареченої Христа».
Про належність її до світу вищих істот свідчить німб.
Долоня лівої руки відкрита й обернена до глядача — символ духовної перемоги, відкритості душі, щирості.
Домінантним кольором є жовтий, що свідчить про перемогу добра над злою темрявою.
Через нього глядач отримує повну заглибленість в світ божественної енергії і сонячного світла.
Чимало місця на іконі займає архітектура, яка не передає всю повноту дії, а лише служить для неї фоном.
Адже, за самим змістом ікони, дія не обмежується місцем, тому подія перед храмом або будівлею, де знята передня стінка, означає, що вона відбувається всередині храму або будівлі.
Слід звернути увагу на гармонійні складки одягу, що передають повну впорядкованість духовних сил, святість життя і душі.
Клейма з насильницькими муками над Святою викликають почуття тривоги, яке миттєво зникає після погляду в центр.
Палітра, сповнена світлом, випромінює почуття спокою та підтримки.
Погляд Параскеви зовсім не суворий, а, навпаки, по-материнськи теплий і мужній одночасно.
Тому не дивно, що у народній уяві Свята виступає в ролі турботливої господині й покровительки сімейного вогнища.
Ефекту спорідненості додає зелений колір і такий елемент, як трава.
Адже природа — це про душевний спокій та близькість з Божим садом, Богом.
