Історик жив усамітнено, не мав ані рідних, ані знайомих у Москві.
Й, уявіть, одного разу виграв сто тисяч рублів.
— Ви б бачили мій подив, — шепотів гість у чорному капелюсі, — коли я сунув руку до кошика з брудною білизною, глянув: на ній той самий номер, що й у газеті!
Облігацію, —розтлумачив, — мені в музеї дали.
Вигравши сто тисяч, загадковий гість Івана вчинив так: накупив книг й кинув у свою кімнату на М'ясницькій...
— Трясця, кляте болото! — проричав гість.
...і винайняв у забудівельникуа в провулку поблизу Арбата...
— Ви знаєте, що таке забудовники? — запитав гість в Івана і пояснив: - Це невеличка зграйка шахраїв, котрі дивним чином уціліли в Москві...
Винайняв у забудівельника дві кімнати в підвалі маленького будинку у садочку.
Службу в музеї покинув і почав вигадувати роман про Понтія Пилата.
