Промисловість
Якщо Житомир орієнтується на промислове виробництво, то Бердичів — на сферу послуг та торгівлі.
Як сказала моя мама: “Купи, продай — це про Бердичів”.
Дуже давно, у 19–20 столітті, Бердичів був промисловим містом.
“У 1844 році Бердичів став повітовим містом, де жило понад 41 тис. населення, зростанню якого сприяв подальший розвиток промисловості.
За даними 1845 року, тут було 8 цегелень, 4 миловарні, пивоварня, 2 свічкових, воскобійний та маслоробний заводи, каретна, кортова, макаронна й 6 капелюшних фабрик”.
Уже в 1872 році в Бердичеві налічувалося 25 заводів і фабрик.
Це були невеличкі, кустарні підприємства, де переважала ручна праця.
За чотири роки (1876) тут засновано один із найбільших в Україні шкіряний завод.
Від 1892 до 1921 року у місті діяв кінний трамвай (такий був лише у нас та у Львові).
У 1877 році в Бердичеві виникло чавуноливарне підприємство, яке виготовляло апаратуру для цукрової промисловості.
1897 року воно стало власністю бельгійського акціонерного товариства й перетворене на машинобудівний завод «Прогрес».
Крім обладнання для цукрової, винокурної й пивоварної промисловості, тут почали випускати нескладні сільськогосподарські машини та парові котли.
У 1900–1906 рр. засновано пісочний і рафінадний цукрові заводи.
Зараз від тієї промисловості залишилось мало: швейна фабрика (здебільшого працює на експорт, шиє костюми Hugo Boss), виробництво тапочок “Inblu” (теж експорт), молокозавод, хлібозавод (нещодавно папа почав помічати, як гості міста — італійці неодноразово тарились випічкою та кондитеркою нашого хлібозаводу, дуже смачно), ковбасна фабрика, солодова компанія, виробництво дверей та меблів, виробництво електродів, пошиття взуття, виробництво вікон для авто, поліграфічна фабрика (єдина в Україні, яка друкує інструкції до ліків для України та на експорт).
Декілька років тому у нас активно розвивалась обшивка салонів авто, їздили до нас зі всієї України.
Але це припинилось, оскільки нові закони обклали майстрів дуже невигідними податками, тому вся ця справа звідси перенеслась до Польщі.
Ті, хто не був у Бердичеві декілька останніх років, коли приїздить, помічає, що місто не змінилось, вражає лише величезна кількість секонд-хендів та аптек.
На кожному кроці перукарні, стоматологи та юристи/нотаріуси.
MUST HAVE — дві подруги (одна з них із Бердичева) створили власний бренд одягу, в який одягається Джамала, Марина Порошенко і тд.
Бердичів — місто 4-х культур, про що говорять навіть мови статей у вікіпедії про Бердичів: ідиш, польська, російська, українська.
У місті 92 пам'ятки історії, архітектури та монументального мистецтва.
25 архітектурних пам'яток виразно свідчать про велику історичну спадщину міста.
Унікальні пам'ятники XV—XVIII ст. представлені у Бердичівському історично-культурному заповіднику.
Архітектурний комплекс включає стіни фортеці з вежами, прибрамний корпус та костьол.
У 1627 році Київський воєвода Януш Тишкевич заснував кляштор і у 1630 році подарував замок католицькому ордену Босих Кармелітів.
Так утворився монастир Кармелітів Босих.
Відома також чудотворна ікона Бердичівської Божої Матері.
Її однаково шанують як католики, так і православні.
Щороку до неї йде безліч паломників.
Ще одна пам'ятка архітектури — костьол Святої Варвари, який було споруджено у 1759—1781 роках.
14 березня 1850 р. в костьолі, який діє і в наш час, вінчався із графинею Евеліною Ганською великий французький письменник Оноре де Бальзак.
Досі туди приїздять із Франції та інших міст України на екскурсію.
2-3 роки тому побудували театр за 1 мільйон доларів.
Звичайно, що від більш ніж 80 синагог, які існували тут до Другої світової війни, залишилося всього декілька, та й упізнати їх досить важко.
А від колишньої кількості єврейського населення не залишилося й одного відсотка.
Проте про колишнє юдейське минуле Бердичева нам розкажуть численні артефакти: крім трьох збережених синагог, це — величезний єврейський цвинтар і багато старовинних типово єврейських будиночків, деякі з яких походять із позаминулого століття.
На північній околиці в кінці вулиці Леніна збереглося величезне єврейське кладовище (кіркут).
Посеред цвинтаря знаходиться мавзолей рабина-цадика Леві Іцхака — одного з великих і найшанованіших єврейських праведників.
Освіта
У Бердичеві немає жодного ВНЗ, є лише заклади, які дають середню спеціальну освіту (педколедж, медколедж, коледж промисловості, економіки та права та ПТУ).
У Житомирі є аж 8 ВНЗ.
Населення
Так як у Бердичеві є проблеми з житлом та роботою, бердичівляни мігрують у Житомир, тому що там активно будуть нові ЖК та є де працювати.
Також у зв'язку із відсутністю ВНЗ у Бердичеві багато молоді переїздить на навчання до Житомира, де й залишається жити.
Ті, хто не задоволені життям у Житомирі, мігрують у Київ.
Житомир, спорт
Дуже багато юнацько-спортивних шкіл, які змагаються на міжнародному рівні та посідають перші місця.
У Житомирі налічується кілька великих стадіонів:
Центральний стадіон «Полісся», «Спартак», «Колос» (Житомирський агротехнічний коледж).
Також багато футбольних полів та спортивних майданчиків.
