Іноді у ванні я присідаю і згорблююся у позі під назвою “голий термінатор подорожує у часі”.
Із заплющеними очима я сиджу десь із хвилинку, уявляючи себе в образі Арнольда чи того хлопця з другої частини (але не тьолки з третьої, бо то гівно, а не фільм), і починаю мугикати саундтрек із фільму.
Потім я повільно піднімаюся, вирівнююся і відкриваю очі.
Це допомагає мені прожити день як беземоційний, злісний кіборг.
Проблема тільки якщо занавіска в душі прилипає до ноги термінатора.
Це руйнує всю фантазію.
