Людина постійно перебуває під чиїмось тиском.
Поки вона щаслива, він не ставить зовнішні умови під сумнів.
Дитина знаходить нормальним те, що її змушують їсти їжу, яку вона ненавидить, адже це її сім'я.
Дорослий знаходить нормальним те, що начальник його принижує, адже це його робота.
Він знаходить нормальним те, що дружина його не поважає, адже це його дружина (або, відповідно, чоловік).
Людина знаходить нормальним те, що уряд все більше і більше знижує її купівельну спроможність, адже вона голосувала за цей уряд.
Людина не тільки не помічає, як її душать, вона вважає свою роботу, свою сім'ю, свою політичну систему і більшість своїх клітин виразом своєї індивідуальності.
Багато задоволені своїм статусом раба і готові битися не на життя, а на смерть за те, щоб їх не звільняли від їхніх ланцюгів.
Для того, щоб вони прокинулись, потрібна КППП — "Криза Постановки під Питання".
КППП може прийняти різні форми: нещасний випадок, хвороба, розрив з чоловіком або звільнення з роботи.
Він жахає людину, але на кілька миттєвостей, як мінімум, вириває її зі звичних умов тиску.
Після КППП людина часто негайно відправляється на пошуки іншої в'язниці, з метою замінити нею зруйновану.
Розлучений хоче відразу ж одружитися вдруге.
Звільнений погоджується на ще більш тяжчу роботу ...
Але між миттю, коли відбувається КППП, і миттю, коли людина знову знаходить стабільність, вона проживає період прозріння, коли розуміє, яка може бути справжня свобода.
Яка дуже лякає її.
