Собор чи базар штучного інтелекту?
Кількість публікацій у галузі штучного інтелекту (ШІ) така, що ніхто не встигає пропрацювати всі.
Чи не здається мені, що це якось неправильно?
Ні, не здається.
Поясню чому.
Почну з того, що це — невідворотний процес у будь-якій галузі.
Час енциклопедистів проходить, настає час усе більш і більш вузьких спеціалістів.
Давно немає спеціалістів із “комп’ютерного зору” взагалі, а є — із 3D-реконструкції, трекінгу, сегментації тощо.
Тут нічого не вдієш.
Але можна доволі швидко перекваліфікуватися до будь-якого іншого напрямку.
До будь-якого конкретно, але не до всіх разом.
Ідемо далі.
Чи треба пропрацьовувати всі-всі-всі статті?
Деякі можна поверхнево проглянути і відразу ж відфільтрувати як нерелевантні чи низької якості.
З інших (це 80%) достатньо взяти лише висновок.
І лише невеликий обсяг є сенс читати детально і вдумливо.
Через те, що критерії у різних людей різні — то всі статті так чи інакше будуть пропрацьовані — просто не кожним окремо, а всією спільнотою в цілому.
Крім того, серед статей доволі багато “дублікатів”.
В кожний момент часу в кожній галузі є певна кількість очевидних покращень, над якими працюють одночасно декілька груп у світі.
Так, є певна “неефективність” у цьому, з однієї точки зору.
Але з точки зору інженера, “об’єм склянки має коефіцієнт запасу два”.
Більше “однакових” статей покращує вихідну якість у перспективі — замість однієї варіації певної ідеї у нас буде декілька.
І через деякий час цей ворох статей і методів дистилюється в якусь загальноприйняту практику чи методику.
Недарма поточну систему наукових публікацій називають Graduate student descent — аспірантський градієнтний спуск.
Кожен окремий крок досить ненадійний, але процес разом дає хороші результати.
Насамкінець, згадаю чудове есе “Собор і базар”.
Воно написано про розробку програмного забезпечення, але чудово переноситься і на науку.
Собор у науці: статті робить коло “науковців”, вони проходять піар рев’ю, можливо, декілька разів відправляються на доробку.
У результаті кожна стаття, скоріш за все, дуже вилизана, якісна і виходить раз на пару років.
Базар: статті пишуть не лише науковці, а хто завгодно.
Результат викладається на архів, а там уже хто голосніше себе розпіарить і в кого якісніша стаття, визначить час і загальна аудиторія.
Наука в сфері ШІ давно відійшла від чистого “собору” і невпинно рухається до моделі базару.
І це добре.
