"Я завершив своє шахрайство, — сказав він, трохи соромлячись. — Тепер ніхто, хіба окрім дурня, не зверне жодної уваги на ті папірці.
Хоча ти завжди був дурнем, Джиме.
Полишаю тебе наодинці з твоєю долею".
Він швидко зібрав свої речі, стрибнув у вагон, трохи нервово підтягнув  окуляри та зник у кублі диму.
Після того як я помив посуд та відвів коней до нової свіжої галявини, я  перейшов убрід річку та повільно поплівся кедровим лісом до вершини гори, схожої на сідло.
То був чудовий червневий день.
Ніколи раніше я не бачив такої кількості птахів, метеликів, бабок, коників та інших крилатих та шипастих створінь у небі та на землі.
