🍥Перламутрові королі і королеви🍥
Це організована традиція благодійності серед лондонського робітничого класу.
Звичай носити костюми з перламутровими ґудзиками з'явився в 19 столітті.
Почалося все із парубка Генрі Крофта, сироти та прибиральника вулиць.
Генрі розумів, що для того, аби зібрати значні пожертвування, треба було якось привернути до себе увагу.
Підмітаючи ринкові вулиці (в Лондоні й зараз чимало ринків розміщуються уздовж вулиці, а не на окремій території), Генрі став підбирати перламутрові ґудзики, що відірвалися з одягу покупців, і коли прілічно назбирав — став нашивати їх собі на кепку і потім на костюм.
Зрозуміло, що і костюм він зшив сам.
Грошей у нього не було.
Цю традицію продовжили інші перламутрові королі і королеви і їхні нащадки (титул короля/королеви, вродє передається у спадок).
Вони самі шиють собі костюми або принаймні самі нашивають ґудзики.
Зображення на костюмах — символічні.
Підкова означає удачу.
Серце — благодійність.
Якір символізує надію.
Хрест — віра.
Колесо — це коло життя.
Гральні карти — азартна гра.
Ще є дзвони — це означає, що той хто їх носить — кокні, тобто людина народилася або виросла там, де були чутні дзвони Боу (дзвони церкви св. Мері-ле-Боу в Сіті, завтра може в сторіз покажу, я ходжу повз неї щодня майже).
Зараз перламутровий рух розколотий на три незалежні асоціації.
По-моєму, вони не дружать.
Кожна щорічно збирається на службу, але в трьох різних церквах.
Дізналася про таке явище сьогодні, сиділа гуглила про кокні (а це вже буде теж скоро:)))
