Далі:
"Сонце схиляється, а смерті немає".
Тепер Левій Матвій безнадійно записав гострою паличкою так:
"Боже!
За що гніваєшся на нього?
Даруй йому смерть".
Записав це, він болісно схлипнув і знову нігтями поранив свої груди.
Причина відчаю Левія полягала у тій страшній невдачі, що настигла Ієшуа і його, крім того, в тій же тяжкій помилці, яку він, Левій, на його думку, зробив. Позавчора вдень Ієшуа і Левій знаходились у Віфанії під Єршалаїмом, де гостювали в одного городника,якому надзвичайно сподобались проповіді Ієшуа.
Весь ранок обидва гості попрацювали на городі, допомагаючи хазяїну, а ближче до вечора збиралися йти по холодку в Єршалаїм.
Але Ієшуа чомусь не поквапився, сказав, що у нього в місті невідкладна справа, і десь близько опівдня вирушив один.
Ось у цьому і полягала перша помилка Левія Матвія. Нащо, нащо він відпустив його!
