Римський постарався показати на лиці усмішку, від чого воно зробилося кислим і злим, та розкланявся з безмолвним магом, сидів біля кота на дивані.
Рукопотискання не було.
Зате розв’язний клітчастий сам відрекомендувався фіндиректору, назвавши себе "ихний помощник".
Ця обставина здивувала фіндиректора, і знову-таки неприємно: в контракті рішуче нічого не згадувалось  ні про якого помічника.
Вельми змушено і сухо Григорій Данилович запитав у клітчастого, який наче з неба впав,, де апаратура артиста.
— Алмазе ви наш небесний, найдорожчий пане директоре, — дрижачим голосом відповів помічник мага, наша апаратура завжди при нас.
Ось вона!
Ейн, цвей, дрей! — і, повертівши перед очима Римського вузлуватими пальцями, раптом витягнув з вуха у кота золотий годинник Римського з ланцюжком, який до цього був у фіндиректора в жилетній кишені під застебнутим піджаком і з продітим у петлю ланцюжком.
