Дивіться, яка історія.
(ск) справа в у тому, що я расист.
Як і ви, майже напевно.
в принципі, ксенофобія — це абсолютно нормальне ефективне еволюційне рішення, бо чужинець завжди був більш небезпечний, ніж свій.
Незалежно від того, за якою ознакою,— обережно ставитись до "інакших" давало більше шансів на виживання, а еволюція зараза цинічна.
Проблема в тому, що ефективне еволюційно рішення не завжди ефективне соціально.
І тому природна установка, яка в нас прошита, зараз сильно грає проти нас.
Людині постійно доводиться боротись із самою собою —задля того, щоб ми як суспільство, в цілому, були ефективніші.
Тому що повага до гідності будь-якої людини —дуже важлива в сучасному світі з багатьох причин.
і тим не менш, повністю проти природи не підеш —відчуття "інакшості" все одно є, так чи інакше.
що б ми собі не розповідали.
Хоча воно, до речі, доволі швидко приглушується спілкуванням у мультикультурному середовищі.
Але тут є декілька важливих уточнень:
- "інакшості" а не "кращості/гіршості" чи "нижчості/вищості";
- без жодної необґрунтованої агресії чи дискримінації.
Насправді я скоріше позитивно дискриміную представника іншої раси — просто тому, що буду дуже уважно стежити за проявами ксенофобії зі своєї сторони
- відчуття "інакшості" у відношенні до людей з іншими політичними поглядами чи в цілому цінностями буде значно сильнішим.
Просто тому, що це важливіша відмінність
І можна на мене ображатись, але я не вважаю такий расизм поганим.
Це просто факт, з яким потрібно жити і навчитись поважати інших.
Просто тому, що всі спроби людей боротись із своєю природою закінчуються доволі сумно
І про протести в США. Я не знаю ситуації на місці, але припускаю, що все дуже і дуже непросто.
В Україні агресивний расизм є, хоч про це і не прийнято говорити.
Проблема складна — і не має очевидного вирішення — інакше це вже давно зробили б.
Точніше, з однієї сторони, все доволі просто — потрібна просто нульова толерантність до агресивних проявів ксенофобії.
З іншої сторони, неможливо миттєво змінити природу людей, а просвітництвом займаються [здебільшого] люди, які паразитують на проблемі.
А коли доходить до акцій прямої дії — на проблемі ще і починають паразитувати звичайні злодії різного штибу.
І є ще одне "але".
Навчаючись поважати права інших,не можна допускати ущемлення прав протилежної сторони.
Не може бути звинувачена людина в тому, що раніше "її предки були расистами".
Так само як не можна ущемлювати права людей просто тому, що вони залишаються осторонь розбірок.
По-перше, це несправедливо, а, по-друге, лише загострює конфлікт.
Тому залишаю за собою право сміливо "відправляти за грантами" всіх, хто мені розповідатиме, що я комусь щось повинен.
Ну і, відповідно, багато з того, що відбувається в США, для мене виглядає дикунством.
Ну і наостанок, для особливо принципових, які вважають що не може бути компромісів зі злом. У всьому світі є одна дуже дискримінована група людей —це діти.
Дискримінована в дуже багатьох відношеннях.
І це доволі смішна історія, тому що коли запитуєш дорослих, чому діти не мають права голосувати на виборах — вони наводять аргументи, абсолютно ідентичні тим, що озвучувались колись стосовно жінок.
Коротше, добра всім, щирості і толерантності
