Своє дитинство я пам'ятаю досить смутно, але все ж деякі спогади залишились.
Я виріс в звичайному пострадянському селі за 100 км від Росії.
Розваг було не дуже багато, тому мріяння було дуже часто використовуваним дозвіллям.
Технічні задатки проявлялись у мене ще з раннього дитинства,: можливо, на мене вплинув мультфільм "Астробой", а можливо,  мій дядько — електрик, але я постійно мріяв про всілякі технічні махінерії.
Я мріяв про літак на радіокеруванні з камерою на борту, яка могла б рухатись.
Зараз це називається FPV системи.
Тоді я, звісно, не знав, як це називається, але пробував продумати все до найдрібніших деталей.
Фантазуючи, я літав на уявному літаку, через який я міг бачити світ, ніби я сиджу всередині маленького літачка.
Я придумував сюжети зі завданнями та проблемами, які я виконував за допомогою такого девайса.
Таке мріяння могло продовжуватись годинами, аж доки я не відволікався на буденні задачі: школа, різні сільські справи або гуляння з однолітками.
Ці часи вже позаду, але я все такий же мрійник, тільки мрії трішки інші.
