"Як ся маєш в Нью-Йорку, Джиммі?"
"Норм.
Працюю в одному з міських департаментів.
Слухай, Бобе, давай підемо в одне знайоме місце, потеревенимо про старі добрі часи".
Двоє чоловіків пішли по вулиці пліч-о-пліч.
Чоловік із Заходу, наповнений усвідомленням власного успіху, людина, що перебуває на піку кар'єри.
Другий, запахнувши плаща, слухає з інтересом.
Вони підійшли до аптеки на розі, осяяній яскравим штучним світлом, і синхронно повернулися один на одного.
Чоловік із Заходу раптово зупинився та смикнув іншого за руку.
"Ти не Джиммі Велс, — сказав він.
—Двадцять років — це довгенько, але недостатньо аби змінити ніс людини з римського на курносий".
