Такі мовні факти свідчать про те, що громадське мовлення є досить чутливим до феміністичних тенденцій у мові.
Це логічно, адже саме громадське мовлення більшою мірою, ніж побутове чи приватне, відображає суспільну активність жінки.
Однак чи впливають такі нововведення у громадському мовленні на офіційне мовлення вищого рівня — юридично-правову сферу, яка повинна відповідати критеріям логічності та лаконічності, з одного боку, та сприяти рівноправ’ю у суспільстві, з іншого?
Труднощі використання форм експліцитної візуалізації жінки ж полягають у тому, що в багатьох ситуаціях граматичні аспекти їхнього вжитку є нерегламентованими, багато з таких форм не входять до літературної мови і, відповідно, їх не можна застосувати у юридичному мовленні.
Отже, метою даної статті є виявити форми нейтралізації гендерної асиметрії у сучасному німецькому юридичному мовленні та зробити висновки щодо того, який вплив феміністична критика мови та процеси візуалізації жінки в громадському мовленні здійснюють на офіційне юридичне мовлення.
Для того, щоб порівняти способи реалізації вказівки на гендер у німецькій та українській юридичних підмовах та сформулювати рекомендації щодо перекладу, ми проаналізували близько 630 сторінок тексту, які містяться у 17 випусках Вісника федеральних законів.
Джерелом матеріалу для порівняння з україномовним юридичним дискурсом стала Конституція України з останніми поправками.
Так, дослідження на зазначеному матеріалі показало, що утворення збірних іменників у найменуванні осіб чоловічої та жіночої статі, як правило, відбувається виключно з використанням чоловічого роду, незважаючи на те, що мова йде про назву професії або посади з притаманною їй статевою диференціацією.
Численні приклади демонструють вживання гендерно нейтрального чоловічого роду (далі — ГНЧР).
ГНЧР є лінгвістичним явищем, яке полягає у вживанні іменника або займенника чоловічого роду, що вказує на особу невідомої статі, у випадку, якщо стать особи не має значення або, якщо маються на увазі обидві статі, як чоловіча, так і жіноча.
Нейтральний чоловічий рід широко використовується в юридичній мові, зокрема для позначення більшості державних посад та суб'єктів підприємницької діяльності: Der Betriebsinhaber, Der Beförderer, Absender und Empfänger, Der Vermieter, der Mieter та ін.
На опрацьованому матеріалі форми ГНЧР склали  68% усіх форм вказівки на гендер.
Це явище є також дуже поширеним і в українській мові.
Як засіб нейтралізації диференціації між чоловічим і жіночим родом ГНЧР часто зустрічається в Конституції України.
Вживання ГНЧР є притаманним юридичному дискурсу яку німецькій, так і в українській мові, і незважаючи на гендерну політику і прагнення феміністок до повного подолання гендерної нерівності в мові, неможливо на сьогоднішньому етапі викорінити це явище з текстів законів та інших правових актів.
Адже юридична мова прагне до звуження та генералізації поняття, що і забезпечує ГНЧР.
Гендерно нейтральний чоловічий рід залишається однією з головних ознак німецької юридичної мови в аспекті вказівки на стать, незважаючи на появу та проникнення в мову явищ, спричинених прагненням до гендерної коректності та активним розвитком феміністичної лінгвістики.
Друге місце серед засобів нейтралізації гендерної асиметрії за частотою вживання в юридичній німецькій мові (28%) займає форма eine Person, тобто особа.
Цей вираз зустрічається як в Конституції Німеччині, так і в інших нормативних документах, представлених у Віснику федеральних законів.
