Відтак, дисбаланс комунікативного та соціального положення статей є зовнішнім проявом розходжень світосприйняття чоловіків та жінок.
Дане положення речей є підґрунтям для виникнення двозначності в крос-гендерній комунікації.
Це явище пояснюється невідповідністю систем прагматичних цінностей і проявляється внаслідок: а) дисгармонії принципів надання іллокутивної сили висловленню та інтерпретацій комунікативних інтенцій різностатевими комунікативними особистостями (пропозиція).
Так асиметрія пояснює нерідкі випадки труднощів при розгортанні комунікативного процесу.
У даній роботі буде здійснена спроба виявити найбільш регулярні випадки двозначності у крос-гендерній комунікації.
Спостереження за участю різностатевих комунікантів у процесі спілкування дало змогу встановити, що жінки демонструють тенденцію до постановки питань.
Варто зауважити, що квеситивні за формою висловлення, що створює МЖ, часто несуть суто прагматичне навантаження, яке забезпечує розгортання спілкування і не експлуатується як інструмент отримання інформації.
З боку МЧ можна спостерігати протилежну тенденцію, адже він сприймає питання як запит інформації.
Дану особливість крос-гендерної комунікації пояснює той факт, що для МЖ спілкування є провідником близькості зі своїм співрозмовником, тому в її розумінні інтенсифікація спілкування означає зміцнення стосунків.
У цей час для МЧ укріплення стосунків через спілкування є нехарактерним, так як комунікація першочергово є плацдармом для встановлення домінантності, тому МЧ у змозі декодувати лише вторинний мовленнєвий акт.
Одним із факторів, що спричиняє двозначність на рівні комунікації, є манера розвивати комунікативну взаємодію.
МЖ властиво ставити питання інтерлокутору і в  такий спосіб стимулювати розгортання інтеракції.
Одна з відмінностей — це манера стимулювати мовленнєву інтеракцію.
