Тут у багряному світлі від каміна блиснула перед буфетником шпага, й Азазелло виклав на золоту тарілку шиплячий шматок м'яса, полив його лимонним соком і подав буфетникові золоту двозубу вилку.
— Уклінно ... я ...
— Ні, ні, спробуйте!
Буфетник з увічливості поклав шматочок у рот і відразу зрозумів, що жує щось дійсно дуже свіже і, головне, надзвичайно смачне.
Але, пережовуючи запашне, соковите м'ясо, буфетник ледь не вдавився і не впав удруге.
З сусідньої кімнати вилетіла велика темна птиця і тихенько зачепила крилом лисину буфетника.
Сівши на камінну полицю поруч з годинником, птах виявилася совою.
"Господи-Боже мій! — подумав нервовий, як все буфетчики, Андрій Фокич, — ось квартирка!"
— Чашу вина?
Білого, червоного?
Вино якої країни віддаєте перевагу в цей час дня?
— Уклінно ... я не п'ю ...
— Даремно!
То чи не накажете чи партію в кості?
Або ви віддаєте перевагу якимсь іншим іграм?
Доміно, карти?
