Вона зникла в якихось дверях, і тут же за нею почулися звуки биття посуду.
З секретарської кімнати вибіг знайомий бухгалтер, завідувач першого сектору комісії, але був у такому стані, що бухгалтера не впізнав, і зник безслідно.
Вражений усім цим бухгалтер дійшов до секретарської кімнати, що була напередодні кабінетом голови комісії, і тут остаточно був вражений.
З-за зачинених дверей кабінету доносився грізний голос, який, безсумнівно, належав Прохорові Петровичу — голові комісії.
«Розпікав, чи що, кого?» — подумав збентежений бухгалтер і, озирнувшись, побачив інше: в шкіряному кріслі, закинувши голову на спинку, нестримно ридаючи, з мокрою хусткою в руці, лежала, витягнувши ноги майже до середини секретарської, особистий секретар Прохора Петровича — красуня Анна Річардівна.
Все підборіддя Анни Річардівни було вимазане губною помадою, а по персикових щоках повзли з вій потоки раскисшей фарби.
