Однак, пославши Петраковій спокусливу усмішку, Арчибальд Арчибальдович направив до неї офіціанта, а сам не покинув своїх дорогих гостей.
Ах, розумний був Арчибальд Арчибальдович!
А уж спостережливим, мабуть, не менше ніж самі письменники.
Арчибальд Арчибальдович знав про сеанс у Варьєті, і про багато інших подій цих днів, чув, але, на противагу іншим, повз вуха не пропускав ні слова "картатий", ні слова "кіт".
Арчибальд Арчибальдович одразу здогадався, хто його відвідувачі.
А здогадавшись, натурально, сваритись із ними не став.
А от Софія Павлівна хороша!
Адже треба ж вигадати — перегороджувати цим двом шлях на веранду!
А втім, що з неї питати.
Гордовито тикаючи ложечкою в розкисаюче вершкове морозиво, Петракова недовольними очима дивилась, як стіл перед двома одягненими, якимись шутами гороховими,  ніби за помахом чарівної палички обростає стравами.
До блиску вимите салатне листя вже стирчало з вази зі свіжою ікрою...мить, і з'явилось на спеціально підідвинутому окремому столику запотіле срібне відерце...
