"Сонце схиляється, а смерті немає".
Тепер Левій Матвій безнадійно записав гострою паличкою так:
"Боже!
За що гніваєшся на нього?
Пошли йому смерть".
Записавши це, він болісно схлипнув і знову нігтями поранив свої груди.
Причина відчаю Левія полягала в тій страшній невдачі, що наздогнала Ієшуа і його, й, окрім цього, в тій важкій помилці, яку він, Левій, за його думкою, скоїв.
Позавчора вдень Ієшуа і Левій знаходились у Віфанії під Єршалаїмом, де гостювали в одного городника, допомагаючи господарю, а до вечора збирались іти в холодку в Єршалаїм.
Але Ієшуа чомусь запоспішав, сказав, що у нього в місті невідкладна справа, і пішов біля полудня один.
Ось у цьому-то і полягала перша помилка Левія Матвія.
Навіщо, навіщо він відпустив його одного!
